Тарасова сповідь
За що мені пани і каземати?!
За що мені Кавказ і Соловки?!
Усе, що я хотів - це малювати,
А не писать бесмертнії рядки.
Мені б садок вишневий біля хати,
Я б пас ягнята в полі за селом.*
Чому ж мені судилося писати
Про хвилі, що шепочуть над Дніпром?!
*Слова Т. Г. Шевченка
04.03.2014 року
© Andriy Oleskiv
мітки: поезія
Allochka
Критика
Доречно і правдиво Ви підійшли до трактування думок Великого Кобзаря українського народу. Звісно, правдиве і різке його слово народжувалось тоді, коли він був позбавлений особистої і творчої свободи. Гострий меч свого слова, відшліфований у неволі, був скерований на усіх гнобителів, що вчиняють найбільший злочин проти людини - позбавляють її волі.
1
Подібні роботи
Роботу було депубліковано автором