Ти вірила йому
А пам’ятаєш, як у перший день ігнорувала всі поради?
А правда тепер така жорстока,
Розцарапавши все серце, залишила тільки рани глибокі.
Ненароком він за душу вчепився,
Звір, що рік за роком спав, тепер збудився.
Годувала щоденно його любов’ю своєю,
А тепер лишилась з роздертою душею.
Питаєш «Нащо? Кому від того стало краще?»,
Хоч сама розумієш, що це діло пропаще.
Всі питання відкриті, але він пішов,
Він не знає, як хотілось збити руки в кров.
Коли нарешті усвідомлюєш, що не вернеш людину,
Хочеться від болю просто вилізти на стіну.
Ти вірила йому, він просто забавлявся,
Ти казала «Люблю», а він сміявся.
2012 р.
мітки: поезія, сум, нерозділена любов
Allochka
Критика
Прикро, що довірою ліричної героїні було підло знехтувано. Вдруге на такому підгрунті довіру не сформувати. Потік емоцій з цього приводу цілком виправданий.
Подібні роботи