Крик з неба
хто не вижив одразу став свят
хто не був у боях записався в резервні герої
ми народ що був мирний і разом узявся до зброї
проминають роки
а здавалося лише хвилини
ми вже не юнаки
але пісня повстанська ще лине
ми були тоді босі і голі
але вийшли до бою
ми стояли брати там до скону
і лишились собою
нас кати катували нещадно
але ми не корились
нас стріляли вбивали і ладно
було зупинитись
але ми не могли
бо мільйони чекали на диво
і ми стали кістьми
не здалися і впали нескірно
що ж тепер
ті кати стали скрізь як герої
що ж тепер
наш народ так й лишається жити у гної
я помер
а мій кат б’є моїх побратимів
я помер
за свободу народу й гнию у помиях
я повстану не сам але духом живим в чужім тілі
і помщуся катам що людьми жити так і не вміли
а за те що державу мою утопили в крові
я повстану ще раз й закопаю усіх ворогів
Оригінал - http://bilenko-shumacher.blogspot.com/2014/03/blog-post_24.html .
Російськомовна версія - http://bilenko-shumacher-ru.blogspot.com/2014/03/blog-post_28.html .
Російськомовна версія - http://bilenko-shumacher-ru.blogspot.com/2014/03/blog-post_28.html .
Подібні роботи
