Кобзареві!
Свої слова,як істину могутню
Щоб добрі справи ти вершив
І віру щоби мав в майбутнє
Не правнуки погані ми твої,
А цвіт й надія нашої країни
В народі не ізгої,ми-свої!
Та вільні громадяни України
Ми пам'ятаємо наш Батьку все
Усі твої молитви й заповіти
Ми віримо,Господь тебе спасе
І на могилі виростуть червоні квіти
Кобзарю мудрий, то ж прийми
Нашу подяку щиру та безмежну
Руками ніжно в небі обійми
Свою країну *дивну* й *незалежну*!
мітки: поезія
Подібні роботи