Зима стане водою…
А покищо білий, знову болючий,
все замикається колом:
під ногами сліди вчорашні, колючі,
сімейні скандали у вікнах будинків,
люди рахують зупинкі
до кінцевої,
протираючи теплими долонями скло…
Мовчить телефон,
а так хочеться, почути твій голос…
холодні пальці гріють цифри і літери…
Ти вкриваєвся снами, а я все про зиму
й про те, як бути повинно…
Зима стане водою й проросте квітами…
NeboCry
6
0
18
Поезія | Версія для читання 29 гру 2012 о 23:23
Подібні роботи
