Сьогодні...

Сьогодні непогода, що й несила
Дивитись у вікно, аж так сніжить!..
Сьогодні негідь. Певне, моя мила
Засумувала.
Плаче і мовчить.

А завтра знову сонце, знову спека,
Співає сад, і мрії у вині!..
А все тому, що мила, хоч далека –
Всміхається.
Дарма що не мені.

25.12.2012 р.

V_Shevchuk

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 31 гру 2012 о 17:04

мітки: вірш, лірика, любов, поезія

Показати всі коментарі (6)

Анонім Критика

Ваші слова ллються, як легка мелодія. Ви так вдало використали художній паралелізм: з одного боку природа й погода, а з іншого - образ коханої. У фінальних декількох словах сказано так багато: навіть якщо мила всміхається комусь іншому, а не ліричному героєві, він все одно вболіває за неї і, очевидно, кохає. Ви гарно використали й художні засоби у поезії

30 лис 2015 о 20:30

V_Shevchuk

Amster_Dama, дякую Вам за щирі слова ) скажу нагло і не ввічливо зі свого боку: мені цей вірш теж трохи подобається

Гарного Вам дня!

30 лис 2015 о 21:49

V_Shevchuk

Анонім, Дякую щиро за відгуки! ) Жаль, не знаю гарних слів і погано розуміюся в... в сам не знаю чому, в літературі напевно

в критиці, в правильності написання з різних точок і таке інше, тому навіть не знаю що Вам сказати, щоб гарно і грамотно відповісти. Ви вже вибачте!
Щастя Вам!