Між рядками

Горить минуле. Паляться ненаписані нотатки – вогонь стирає все, руйнуючи пам’ять. Легке потріскування намагається щось сказати, але марно, бо ж боротися немає сенсу. Ящик за ящиком звільняє горище – усе по фен-шую.
Наполовину зникла. Звільнила ліжко, забрала речі; решта – загублена, неважлива, втрачена. Холодний вітер роздуває полум’я. Палахкотить. І я розумію, що там гине те, з чого почався мій отруєний латиною грек, трилінгвальний бідолашний румун, застиглий над паперами, диліжанс в німім порожнім місті; десь у тому вогні почалась я – серед колажів з «Айвенго», поміж рядків, списаних кривобоким дитячим почерком, власноруч намальованих ребусів, складних завдань й елементарних вирішень, серед Ваших слів, мого миттєвого неприйняття та вічних захоплень. Але з попелу народжується спогад.
Волосся пропахле димом. Руки в сажі. Тотальне відторгнення змити це. Я десь зовсім далеко – радше там, де був початок, перші слова – почуті й писані, розсипані, розколоті. Уже німі та мертві.
Навесні зійде сніг і проростуть підсніжники. Я прийду в гості, щоб прочитати Вам вірші.
Вчителю зарубіжної літератури Дричак О.М. присвячується


Показати всі коментарі (6)
grill, Дуже дякую вам. Вчитель поки не бачив цього нарису, але про нього (тобто про вчителя) вже дізналося багато людей , при чому то був мій перший виступ перед публікою - неочікуваний, шокуючий для друзів та дуже приємний для мене...
1


Allochka
Критика
Іноді варто спалити щось із минулого, щоб дати дорогу - теперішньому й майбутньому. Заслуговує похвали оптимістичне завершення твору.
Подібні роботи