Я - дощ

Змиває дощ
Змиває все
Цей літній дощ
Манить мене
Він краплями змиває сльози
А гнів весь мій вбивають грози
А я сиджу,сиджу один
Дивлюсь кудись,десь в далечінь
На що чекаю в світі цім
Чого бажаю я перед усім?!
Цього не знаю я на жаль
Це знає дощ,і ця печаль
Вони мене кудись несуть
Ще зовсім трохи,ще чуть-чуть
Цього життя буденного прожити
І зовсім трохи ще тужити
А що тоді? Я стану морем
З гори упавши я прозорим
Дощем,із хмар на небі тім
Я буду ним,на зло усім
Я пробігатиму світами
І знов народжуватимусь з хмари
Й топити буду кораблі
Так як топились сльози у жалі
Я буду більшим,всеживучим
Я буду ним,дощем плакучим!

(c) Андрій Петльований
AngelofHope
AngelofHope
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 04 січ 2013 о 09:02
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (4)
swinomatka, тут вже позитивніша критика)
хех..дякую..і надалі старатимуссь)
04 січ 2013 о 16:29
Гарні порівняння, душевно, дощ мене часто надихає писати)
08 кві 2013 о 23:41
Mila, спасибі)

на мою думку дощ багато кого надихає)
08 кві 2013 о 23:47
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024