Малювала тебе уві сні,
А тепер передам нотами,
Що лунають в моїй голові.
Накладались слова римами,
І графіт у руках шумів,
Ми не стали навіть кумирами,
Але звук до вершин злетів.
Ми зливались в однім погляді,
Як багаття палали в такт,
Не злічити навіть акордами,
Той стихійний, природній факт.
Зіштовхнувшись разом обіймами,
Зустрічали світанок й день,
Були справжніми, божевільними,
У полоні любовних ідей.
(18.02.2016 - © М. Грицай)
Mila
2
0
18
Поезія | Версія для читання 19 лют 2016 о 03:41
Подібні роботи
