Вулиці рідного міста
іноді не впізнати
бігаєш по обличчях -
чорних,
спітнілих,
гарячих -
наче магнітом збираєш
щирі риси і знаки
тих, хто знайомий наче,
тих, кого ще не бачив.
вулиці рідного міста
зовсім бувають чужими,
хоч ти щодня їх бачив
справжніми
і пустими
очима немов не своїми.
вулиці рідного міста
часто приходять снами,
лабіринтами чорних доріг,
поцяткованих ліхтарями.
часто отак оживають -
галасом,
шумом
і гамом,
сигналами сотень авто
і запахом кави з фіранок...
вулиці рідного міста
іноді не впізнати,
сотні чужих облич -
чесних,
відкритих,
багатих,
наче магнітом вбираєш
риси нові і знаки
тих, з ким знайомий наче,
тих, кого ще не бачив!
вірш опубліковано у журналі "Дніпро" №4 за 2013р.
Подібні роботи
