***

Коли вже це закінчиться, я хочу знати!
Дедалі важче стримати себе...
Хіба напхати в вуха вати
Й не чути надокучливих речей?
Та ні, у цьому ділі вата не поможе,
Тут, хоч бери та воском заливай!
Не виб'єш з вух це ставлення вороже,
Його вже забагато! Край!
Ніщо не допоможе, як належить,
А й чи хто знає, що робити слід?
У мене голова болить, у тебе нежить...
Який недосконалий все таки цей світ.
з перших віршів... 2005
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 13 кві 2013 о 02:29
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (4)
так. забагато думаю, мабуть
14 кві 2013 о 17:21
04 тра 2013 о 06:45
Анонім Критика
Перша частина вірша налаштовує читача на сприйняття якихось філософських істин, а от фінал - дещо знижує градус звучання. Тому вірш орієнтований на досвідченого й вдумливого читача. Тема та ідея твору чіткі й актуальні.
23 бер 2016 о 17:52
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024