Мед світання
Заплетена між хмарами лозою винограду.
Ще спалах, другий – й ранку в нагороду
Світліє небо, меду того пристрасного радо
Злизнувши сонячного. І гарЯче
Ярило в безліч хвиль, хвилин пірнуло із безодні
І засвітило море, геть незряче
У мороці ночей. Прокинулось воно сьогодні,
І діаманти сяяли у хвилях,
Рукою щедрою розсипані, як в казці,
Думки порочні і бажання змили
У плоті сонячній, цнотливій, у вогненнім щасті.
Цей ранок щедрий виноградом стиглим,
Пахучим цвітом неймовірних квітів – снів пізнання
Всю землю обгорнув, і теплі хвилі
Вітали день прийдешній, що прокинувсь на світанні.
Liolina
2
0
18
Поезія | Версія для читання 15 кві 2013 о 01:27
Подібні роботи
