Мультфільми імені Джа

Дану рецензію хотілося б присвятити одразу двом цьогорічним мультфільмам, дуже різним на перший погляд, але направду дуже схожим за своєю суттю. Такими мультфільмами є «Анімаційне кіно Чіча та Чонґа» (Cheech and Chong’s Animated Movie, також відомий під назвою «Недитячий мультфільм: Укурені») та «Мінлива хмарність, часом фрикадельки 2: Помста ГМО» (Cloudy with a Chance of Meatballs 2:Revenge of leftover). Багато хто спитає мене, чому я об’єдную в одній статті ці два досить різних мульти. Я відповім просто: на окремі дві статті про них мене не вистачить, а спільність між ними полягає, перш за все, в тих засобах, які вживали сценаристи та аніматори…
Так, як мультик Чіча та Чонґа вийшов першим в часі (18 березня) й має навколо себе менший ажіотаж, то почну з нього. Перш за все, люди, які цікавляться растаманським гумором довкола марихуани, не мають потреби в представленні творців цієї анімаційної стрічки. Варто лишень згадати про кіноепопею Томмі Чонґа та Чіча Маріна «Укурені» (Cheech and Chong Up in Smoke, 1978-1984 роки, 6 частин). Даний мультик можна вважати сьомою частиною, випущеною в цій серії. Мультфільм побудовано у стилі модного зараз на наших теренах (як бачимо, в Америці теж) скетч-шоу, що розповідає глядачеві про пригоди двох маріхуанових наркоманів, які їдуть до авто-кінотеатру на вечірній сеанс. Дорогою вони натрапляють на різні пригоди, які відсилають нас до не пов’язаних між собою наркоманських історій. Змінюються стать, раса, навіть біологічний вид, але незмінними є два друга-наркомана, яких грають весь час ті самі Чіч та Чонґ. Мультфільм не раджу переглядати особам до 18 років, хоча він й має вікове обмеження до 17 років. В іншому ж, поціновувачам комедійного тандему, рівно як й цінителям затягнутого гумору, мультфільм має сподобатись.
«До чого ж тут «Помста ГМО…»?» - спитає мене читач. А до того, що, на моє переконання, «Помсту…» написали й намалювали саме герої мульт-скетч-шоу Чіча та Чонґа в своєму найтяжчому стані. Мультфільм, світова прем’єра якого відбулась 27 вересня цього року, є просто верхом несмаку та блюзнірства. Я заборонив би його дивитись дітям до 18 років (хоча він подається як «сімейний») й не рекомендував би дивитись його нікому взагалі.
Дія починається з моменту завершення першої частини. Після перемоги над своїм винаходом, Флінт Локвуд переїжджає до іншого міста на запрошення свого кумира від науки Честера працювати на нього. Населення всього містечка було переселене заради того, аби вичистити острів від решток їжі. Насправді ж, виявляється, Честер мав на меті відшукати апарат Локвуда, за допомоги якого хотів нажитися на вироблені надсмачних батончиків імені себе.
Банальність сюжету, плаский гумор (який подекуди межує з туалетним), неймовірно жорстока для очей та мозку анімація просто доводять мозок до стану закипання. Хочеться чимшвидше й чимдалі тікати від екрану, аби не бачити цього неподобства. Направду напрошуються паралелі з наркоманськими фільмами й мультфільмами. Таке відчуття, що автори мають на меті спеціально дебілізувати наших дітей подібними «творіннями». Окремо обурює спрощення та псування французького стилю анімації, яке присутнє в «Помсті…»

Отже, моє резюме з вищесказаного: «Анімаційний фільм Чіча та Чонґа» рекомендую до перегляду після 18 років людям зі специфічним почуттям гумору (насправді легка комедійна історія; присутній туалетний гумор!), «Мінлива хмарність, часом фрикадельки 2: Помста ГМО» не раджу дивитися взагалі нікому, адже навіть любителі наркоманського гумору можуть бути введеними в ступор цим неподобством!

Оцінка за 12-бальною шкалою: «Анімаційний фільм Чіча та Чонґа» - 5.
«Мінлива хмарність, часом фрикадельки 2: Помста ГМО» - 2.

Ваш, Ілько Біленко-Шумахер.

Оригінал статті - http://bilenko-shumacher.blogspot.com/2013/10/blog-post_3237.html Російськомовна версія статті - http://bilenko-shumacher-ru.blogspot.com/2013/10/blog-post_28.html