Звернення до журналістів з приводу висвітлення подій на Майдані Незалежності

Розумію, що тематика наступної замітки трохи вибивається з загальної тематики моїх статей, але в ході останніх подій хочеться звернутись до журналістів (особливо телевізійних), аби вони перестали ображати своєю неосвіченістю людей, які на Євромайдані відстоюють свою свободу!
Доволі часто з телевізійних екранів на означення людей, які зібрались на мирний мітинг, звучить слово «натовп». Я не можу досі зрозуміти – це намагання образити, чи направду незнання, як назвати велику кількість людей?
Звертаємось до словника й розставляємо всі крапки над «і».

НАТОВП – Велике неорганізоване скупчення людей; стовпище. (Словник української мови: в 11 томах. – Том 5, 1974. – Стор. 214). До того всього можна додати ще «зборище» (Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів/ За заг. Ред. Д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «Школа», 2008. – 1008 с.)

Чи схоже віче на Майдані Незалежності на «неорганізоване скупчення людей»? Навряд. Ми бачимо, що євромайданівці, навпаки, досить зорганізовані, розбиті на сотні для охорони правопорядку, люди самоорганізовуються й ними керують лідери опозиції в разі необхідності. Тобто з натовпом асоціювати цих людей аж ніяк не можна, інакше це вже – образа!

Також чуємо досить часто розмовну версію «товпа». Це взагалі, як на мене, повне невігластво! По-перше, я більше схиляюсь до того, що дане слово є русизмом; по-друге, значення слова «товпа» ідентичне до слова «натовп» (Словник української мови: в 11 томах. – Том 10, 1979. – Стор. 165), а тобто – дивимось вище.

Подекуди самі опозиційні лідери називають євромайданівців «здвигом» або «народним здвигом», що є діалектизмом. До цього слова теж необхідно ставитись з обережністю, адже попри його красиве звучання від попередніх за значенням воно мало відрізняється:

ЗДВИГ – Скупчення; натовп. (Словник української мови: в 11 томах. – Том 3, 1972. – Стор. 532).

А тобто, ми маємо милозвучнішу образу – й по тому.

Що стосується ще однієї самоназви, поняття, озвучуваного зі сцени Євромайдану – «віче» або «народне віче». Маємо тлумачення з точки зору історії, а також з точки зору мови західних територій України (що, в принципі, ґрунтується також на історичному значенні слова).
1. У давній Русі – народні збори, що були вищим органом влади в деяких містах.
2. Масові збори населення; мітинг.
(Словник української мови: в 11 томах. – Том 1, 1970. – Стор. 691).

Бачимо, що як за самоціллю, так й за поняттєвим значенням із вищенаведених даний термін є найвдалішим. Адже за декларацією власних цілей люди на Майдані мають на меті саме взяти владу у власні руки, але мирним шляхом, шляхом дослухання до них органів обраної ними ж влади. А за формою – мирне зібрання, мітинг – це й є «віче», «народне віче». Мені видається, що це найвдаліша форма для означення людської маси на Майдані Незалежності.

Стосовно ще одного не дуже милозвучного терміну, який подекуди має місце, - «маса» або ж «народна маса»:

МАСА – Велика сукупність людей (Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів/ За заг. Ред. Д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «Школа», 2008. – 1008 с.);
А також:
широкі кола населення (Словник української мови: в 11 томах. – Том 4, 1973. – Стор. 636).

Мені видається, що така форма має право на існування, але вона є за поняттєвим своїм насиченням занадто поверхневою, адже не висловлює цілей народних зборів на Майдані, а лише декларує велику кількість людей.

Ще одна вживана форма означення людей на Майдані Незалежності – «народ».

НАРОД – Взагалі люди, переважно у великій кількості // Певна кількість людей, які мають що-небудь спільне (Словник української мови: в 11 томах. – Том 5, 1974. – Стор. 174; те саме - Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів/ За заг. Ред. Д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «Школа», 2008. – 1008 с.)

Як на мене, вживання даного терміну теж є занадто загальним. Хоча право на існування має.

Резюмуючи, звертаюсь до журналістів: не ображайте людей на Майдані Незалежності, не ганьбіться перед глядачами або читачами й використовуйте правильні терміни на означення явищ, які спостерігаються в Києві. Моя точка зору, що найправильніше все таки говорити в нашому випадку «віче» та «народне віче».

P.S. Перепрошую в мовників за те, що влажу не в свою царину, але сподіваюсь на розуміння. Також перепрошую за рубаніть тексту, адже він в більшості складається просто з цитат зі словників.


Ваш, Ілько Біленко-Шумахер.

Оригінал статті - http://bilenko-shumacher.blogspot.com/2013/12/blog-post_10.html; російськомовна версія статті - http://bilenko-shumacher-ru.blogspot.com/2013/12/blog-post_10.html.