В Україні на тлі повідомлень про блокування центральних вулиць Києва силовиками та звітом генерального прокурора Пшонки в парламенті непоміченою пройшла новина про помилування президентом РФ Путіним головного в’язня держави Міхаіла Ходорковского. А, як би парадоксально це не звучало, такий факт у «братній» державі може мати вплив і на нас. Розгляну основні пункти, які мені бачаться, у впливі на внутрішню та зовнішню політику Росії таким фактом.
Амністуючи Ходорковского, Путін робить доволі розумний для себе крок. Це крок окозамилювання. При чому, як власне громадянам Росії, так й світовій спільноті. В чому ж це окозамилювання полягає?
По-перше, таким широким жестом – амністія одного з найвідоміших політв’язнів Росії – Путін гасить опозиційні рухи в своїй державі. Адже на тлі подій в Україні, Євромайданів та локальних повстань проти влади, Путін побоюється, що в його державі опозиційно налаштовані громадяни також можуть зробити щось подібне (до того ж, локальні спалахи вже починаються). Й, тим паче, маючи перед очима приклад не дуже вдалих революційних дій, російські опозиціонери могли б виправити наші помилки й повалити режим Путіна направду. Тому таке гасіння пожежі, яка ще навіть не встигла загорітись, (чи, радше, дмухання на холодне) - розумний крок для втримання влади. Тим паче, тепер арешти окремих «радикалів» будуть виглядати не такими вже й протиправними.
З точки зору окозамилювання світовій спільноті маємо наступні пункти:
1. На тлі такого гучного звільнення тепер можна провести чистки дрібнішого масштабу (окремі лідери опозиційних організацій, блогери тощо), що буде виглядати дрібними цятками на білому полотні (цей пункт працює й усередині держави, й назовні, адже світова спільнота ретельно стежить за Росією в плані переслідувань за політичними мотивами);
2. Світова спільнота тепер не може заявляти, що в Росії вибіркове правосуддя чи авторитарна система влади, адже навіть «злочинця» від опозиції випускають на волю лише через те, що він опозиціонер (чи саме завдяки його опозиційності). Таким чином Путін вибілює себе й нібито робить крок назустріч цивілізованому світові;
3. Звільнення Ходорковского може бути обмінною монетою за Україну (або ж Грузію чи Молдову. Все залежить від того, куди владі РФ захочеться зараз полізти). Тепер з меншою негативною реакцією в свою сторону можна ввести на нашу територію російські війська, заарештувати й видати Корчинського (який, нібито, перебуває десь в Росії), здійснити якісь ще страшніші речі, про які писати не хочеться. Щодо Грузії чи Молдови – міняються прізвища (Грузія), міняються засоби тиску: так на Грузію може бути здійснено черговий військовий напад (як й на Україну), або до всіх трьох держав застосовано нові торговельні санкції (чому розглядаю Молдову – бо вона вже має підписану асоціацію з ЄС, а тобто, виходить з зони впливу Росії). Також, не варто забувати, що в Грузії при владі зараз є ставленики Путіна, і він просто може анексувати державу й приєднати її до Росії в якості ще одного суб’єкту федерації.

А тобто, видається на те, що звільнення Ходорковского потрібне Путіну ледь не більше, за самого Ходорковского…

Ваш Ілько Біленко-Шумахер

Оригінал статті - http://bilenko-shumacher.blogspot.com/2013/12/blog-post_20.html; російськомовна версія статті - http://bilenko-shumacher-ru.blogspot.com/2013/12/blog-post_20.html