КНИГА ТЕОПА* (Євангеліє України) 1.1. Спочатку було Слово. І Слово було – Україна. Це Слово завжди у Господа й не сходить із уст Його. На всі часи і на всі покоління: Слава Україні! З нами Бог! 1.2. В моєму серці рвана рана, бо все життя тепер – війна. Це одКРОВення Іоана із уст Господніх долина… Він знову хрест візьме на плечі, піде під кулі і вогні… Упало сонце – голова Предтечі. Що завтра випаде мені? 1.3. Поранене небо. Ніде сонцю упасти. Слово в горлі-окопі – стріляє у смерть. 2014-й рік Христових стрАстей. Всі годинники переведено на Тепер. 1.4. Ті, що впали під Крутами встають за Донецьк. Виринають вогні з Холодного Яру. А заклятому ворогу прийде кінець, окупанта чекає Божая кара! 1.5. Вірші прошиті кулями знову ідуть у бій. Ворогу очі муляли. Переродились в тобі. Бути поетом-воїном – місія не з легких. Честь тобі удостоєно – Україну вести у віки. 1.6. Свої серця надією кріпіть, не дозволяйте Звіру вбити віру. Голгота часу. Стації століть. Любов здолає цей кремлівський вірус. 1.7. Це одкровення чи безумство? – гуде у грудях й голові – чи невгамовне вогнедумство, що переброджене в крові? Та знов я, Словом одержимий, пишу цим Голосом в мені: Сьогодні ти мій хрест нестимеш, щоб дати опір Сатані! Бо ти – народ, який обрав Я для боротьби із підлим злом, щоб Мій Закон скарав двоглав’я, і щоб у мирі все жило. 2 я – слуга Творця Всемогутнього недостойний цих слів народжений щоб сказати: Радуйся, Україно! Господь з тобою! Благословенна будь у віках, бо ти народила синів землеспасителів, які подолають зло жертвуючи своїм життям заради Великодня, заради тебе й народу. Істинно кажу: буде МИр! 2 Тіло Її – земля. Кров Її – в жилах синів – проливається для воскресіння убитих днів. Не водиця – пролита кров. Хоч здається не раз – дарма. З неба вимолимо покров. І під Сонцем загине тьма. Буде час в благодатнім вогні, бо молитва народ спасе, будуть вже не сумні пісні... Віра й воля понад усе! 2.3. Бачу: ------ Небо стало землею, земля знебесніла. Йдуть по ґрунті громи, а в небі росТУТь могили...!!! Україна воскресла! УКРАЇНА ВОСКРЕСЛА! ... Після жаху війни – БЛАГОСЛОВЕННЯ МИРУ. 2.4. Немає неба... лиш земля по-вінця замінована. Вогненний град. Смертепетля. Любов моБІЛ(Ь)ізована. А на обстріляних хрестах спасителі розіпнуті. Чи четвертовано Христа, чи світ волів осліпнути? Немає неба, бо воно свяТИМИ розікрадене. Та ллється кров, немов вино нових небес із ЛАДАну. У мирі МИРУ серце днесь у цьому Дні грядущому. Нас береже Отець-Творець – Начало всьому сущому. 2.5. Ні, то не я пишу ці вірші, бо право авторське в Творця. Диктуй, Всевишній, болю більше, який очищує серця. Тебе хай чують в кожнім слові, а я лише Твій грішний раб. Хай Євангеліє Любові тече судинами пера, і гріє душі сонце миру. Хай воля твориться Твоя. Несе нам Слово СИЛУ й ВІРУ і перемогу у боях. ... далі буде ... (стежте) *Теоп - поеТ (паліндром)