я рисую вірші на твоїх внутрішніх стінах своєю кров’ю обводжу контури твого я проповідую світло у човні який наповнений тінню в надії що ти колись повернешся й закінчиться моя війна 2 цигарки й 3 пусті пляшки червоного жалю я віднесу у храм свій в якому мій кіт є дитиною ніцше і засну на підлозі мов гріх на тих срібних скрижалях бо надія і досі й повік жевріє в мені