Дорога мов змія, повзла через хвойний ліс, який простягався на сотні миль. Стомлене сонце ховалося за верхівки дерев, лиш поодинокі промені світла пробивались через густу хвою й п…
Зрадив душу. / Зрадив серце. / Зрадив спокій. / Як солодко віддавати власний біль паперові. Виплеснути власну отруту в целюлозні судини сторінок щоденника чи зошита. Та байдуже. Т…
Крила синиці соромливим танком тріпотіли в пальцях вітру, коли мить до світанку запалила вогнище кольорів над небосхилом. Язики сонячного світла віщували погожий ранок, що мав нар…
Новонароджений ранок з’явився з лона ночі, запаливши на небесній гладі рум’яне сонце. Світло розливалося по заквітчаному цвинтарі Вітряного. Поодинокі дерева, мов сторожі натужно…
Щербатий місяць холодними вустами цілував чорні мов, смола вуста ночі, пестив срібними пальцями збуджену наготу тіла. Сін колихав Гекату на легких хмарах, зітканих з любові і печа…