Спекотно від думок. / Молочне світло поглинає простір. / Тихо. Німота. Без слів і поки що паперу та чорнил. / Повітря тремтить в передчутті бурі. / Нейрони, кривим танком закручую…
Prace: Visionary
- Роль перша. Здобич. / Обожнюю темряву. Поклонятися їй. На кожну хвилину вологої чорноти припадає мій культ. Тільки я. Тільки жертовний камінь поміж нескінчених вод Тіамат. Вони мі…
Зречення
1 - Зрікаюсь тебе. Формую межу, / Щоб рвати зубами долю нову. / На tabula rasa просохне чорнило, / Темряву світла пером розчинило. / Ти Гренделя матір. Daemonia nyphe. / Нумо! Співай…
Аутодафе
0 - Я вимолив у духів амнезію для нашої долі. Вони зіткали її з орбіти Немезиди, котра палатиме в очах мерців квітами зла, прокладаючи до мене шлях очищення. / Шляху білих снів. / Тем…
Полон
1 3 - Він прийшов із снігом. / Без тіла. Лише тінь нагадувала про його існування. / Дикий звір. Неконтрольований гнів замість серця, що залитий у срібну чашу. / Він прийшов із світлом.…
Чума
0 2 - Заплющ очі. На мить, темрява поглинула тебе. Ти відчуваєш її присутність у голові. Вона лоскочить твій розум буремними думками, не дозволяючи тілу застигнути восковою свічкою. Ніс…
Відьма
0 2 - Я в Смерть бывал мучительно влюблён, — / Когда во мраке слышал это пенье, / Я даровал ей тысячи имён, / Стихи о ней слагая в упоенье. / Джон Китс / Планета згасла і маленький прин…
- Інколи, світ може існувати у просторі семи літер. Інколи, у числах від одного до дев’яти. / Невідомий. / Нині ранок розпочався із чаю. Кава зрадила чорними гіркими сльозами. А мал…
Чайкава
2 - Усмішка, чи твій крик, торкнеться першим цнотливого лона планети?! Не відвертай очей, а хапай мої легені й наповни їх ефіром дикості. / Лише не люттю. / Лише не злістю. / Лише тво…
Дикі люди
0 2 - Ранок. Помаранчева заграва. / Гострий ніс човна прорізав тендітні стебла польових квітів й не зважав на те, як весла цілували пелюстки. Чоловік, розмореними від тепла рухами, спря…
- Інколи, в мене запитували: «Чому ти живеш на місяці? Тобі не самотньо на берегах сірої пустелі?» / Та я, лише робив ковток зеленого чаю й впадав у згадку… / Прокидаюсь від сну. Вд…
- На пісню групи Фіолет «Дим і ти» / Ось і кінець. / Кінець болі. / Залишив по собі лише фантома з дияволом у грудях, який пише книгу його совісті. Допивай же, воїне, останній келих…
Дим і ти
0 - - Подаруй мені місяць. – Шепоче над вухом. / Посміхаю до неї. Кладу жовтий папір собі на коліна й ніжно провожу рукою по колючій поверхні целюлози. Вдихаю на повні груди вогні міс…
Орігамі
1 2 - Слухай мене, старий друже, і я розкажу тобі про маленький світ під склом. / Були часи, коли я жив у селі, неподалік від столиці. Мав невеличку садибу, немов із казки витягнутою пр…
Під склом
2 2 - Для них пустеля стиснулась в безмежність. / Вервечка із слідів людських ніг паплюжила бездоганний етюд снігу та люду мальований кістлявою рукою ночі. Попереду йшов чоловік. Задубі…
- Наші дороги закінчуються, коли ми втрачаємо сенс подорожі. Наші човни тонуть, коли море ховає від нас відповідь на загадку… / Невідомий / Втомлений. / Забутий. / Схвильований. / Ч…
Подорожній
2 2 - (На пісню групи The Doox feat. Ольга Чуфарова - Не відпускай) / Кожна хиба стане уроком. Кожна хиба дозволить торкнутись її руки. / Чорний ворон, батько ночі, накрив тінню дикий с…
- Я благаю! Не цілуй мої ти вуста / Обпалені солоним вітром. / Мовчи! Ти зрадиш нас в останню мить. / Не пиши при свічах крихкого листа / Бо стане нам останнім літом, / Коли серце м…
- Безмежність голосів оспівують жінку в іпостасі дикої стихії. Та від цього думки не набувають банальності, що братається із пусткою меншовартості. Ми лише додаємо впевненості в мол…
Монолог до неї
1 2 - Небо стояло навколішках. Ридало сліпим дощем й опадало на вологу землю лапатим снігом. Білі зірки танули від скреготу лопати. / Стук. / Стук. / Стук. / СТук. / СТУк. / СТУК. / Сні…
Темні води
2 1 - Дякую за наснагу групі «Крик душі» / - Ave, Caesar morituri te salutant. – зривались на крик порепані вуста. / Стояв один в оточенні шакалів. Пащі сочились чорною слиною, чекали н…
- Я говоритиму до вас тишею. / Невідомий / Покинутий. / Забутий. / Смиренний. / Його звали Тур. Останній воїн із славетного роду Малавів. Батько легендарного Деора і Батіса. Охороне…
Пісня лісу
0 1 - Найбезболісніша смерть у світі – це смуток. / Арам Пачян / Інколи темрява говорить зі мною. / - Скажи, людино, як смакує для тебе щастя? / Кидаю ковдру на голову, скручуюсь ембріо…
- 1 / Я дивився у його вологі жовті очі, котрі висмоктували мою душу. Висока худа постать з довжелезними руками всиляла у мене жах. Бачив його лише декілька секунд, а потім – зник в…
Вендіго
1 3
