Не час...

Повір, не час, мій друже, ще не час Останній вірш чи пісню написати. Життя підніме і опустить ще не раз, Тож дим з легень потрібно видихати. І не один пройти б ще рубікон, Спалити міст в минуле до розлуки, Забути про мораль і про закон І слухати душевні лиш тризвуки. І жити, і кохати, й шаленіть, Летіти в небо серцем і думками, Стояти вище світових лахміть І правил, припорошених віками. Тоді воздасться, друже, нам за те, Що не згубились серед марень світу. І, може, хтось у віршах чи есе Про нас напише своїм вільним дітям! © Владомир Мелех