Пазл стрімкої тягучості

Громадянський інцестобалізм Курдуплізм оживає в землі соціальних очікувань У сухому єстві так сухо як в деці струни притулені в тремтінні приталені Похмурий хмур захмарив храму хруп Застрижена зрілість в забритих висках лажа, кубатне лице, заплямцьовані ситістю губи скрижені сексом похапним, братрури, бравада, горох склотарою м’ясо і вшарити б грам, град, гаубиця Так злотоцінно, муховідганяйно, зарубки словом, язик рухливий Відгустинно, стислятунно, керуйливо, - захляпана осінь, вадуць! Храпами - щоки зігнулися, напнутим коробом м’ясо! Трамвалійно тривожно заслинивши попелом губи... губів прищі Черв’яків каравани картоплина бульбата - глиба у майці, звисально руката, целюлітно-привітна косогінно підстрашно, глибносяжно щуряво регресгнійно, архівідстійно, пердульовано лячно сокрамольно з-під-тяжками, от хлебнути б лави халви Загрібати б руками, граблюгранульовано В граблі анульовано гранули, капище губ Чітке усвідомлення тваринності, як складової ‘Я теж самка!’ Потиском рукостегонним заводячи стержні заводячи в мака морс польовий Детруа на бровах, закопилистий сміх Задосніжений пружним накачаноногий, щипучий Укусю-у-плече щукощоко мовчи би...твій шал Довговійно споміжпрекрасно затиснений в мушлю кришталь Щілинносочливо, стрибкалейдоскопно, шкарпеткограйливо В імбирному чаї макітриться світ, стогну в оркестровій ямі Потихеньку-плинно звикаєш діткливих моїх пізнавань Шоколадом в 4-тій зриваєш судини в очах Ні про що всепотрохиш, слід мені пісні залиш нашпагаті Нашпигована егом, у центрі - сама стоїш Оксюморонно кидайлопритягно: відтреновані займинки... твоїх грудопухнась млинці Стара забирає годину життя уже другу. - Пішла!!! На тачки твою тупість, фригідність Бальзачко, вмурована в тістову плоть! На спину пухку волосся пахке, - я захрипаю в контекстах На повороті Харкова півора полігамно закладає У свідомість як закладає вуха від співу твого - волосся із горла Де ущербність - твоя ексцентрична краса - розбещено осиротіла Слабкість веснянками - пропалинами антибатьківського тепла Підхід до людей твій мій емфідетрин, тромбоцит на фурункулі моїх інтровертностей Ти вискакуєш - я везу // задовге волосся, не доживеш - хрящі аждо 70-ти Сальвадором закручу цукор, прочитаю один лиш - знайомі Товстостінна моя ти бабище, тонкостінність твоя гливка Заколи колись мене ребрами ти весела, кусючо-куслива Іскрами у розетках тебе стрілятиму Дзяркітливо гарчасто-уривчаста Подихом протягу підпливатиму ззаду так Крамольно-вівсяна сіризна у домашній майочці Ковпачком підкаблучую палкості...старість йде Відгрібаю від черг пригубивши синицю губами, смалить! Костиляє повагісна людськість - унезнавлюю де моя мужність. Зубів солдати пінгвінами уночі Скресла моя невільготність гнання за часом Скреготом обривають лямки у відрах Помираю плачем дитини в ранковій росі Закіптюжескорузлість розлізлась назовсім Зозмахавши навхрест - складність реальності обійму На плечах я несу - лиш гігантську твою сльозу Спусківним гачком автокефальність твою...послизнувся_лаюсь. Відгреби онтуди половину своїх граблів Прибери із плечей зазморшковані гнойоруки Гнітокопчильний стержень - розважає мене в хребті Я хребцем тобі лусну у персику твого вуха Повисмикую твої хобі на підвіконні в помідорах твоїх нирок Повитягую геть але з баклажанів смішних легенів Поки перстеня знятого звук долетить я вже бачу падіння трусів Ланки тримають у пуху яблук очних мерехтин Свіжістю рота з писка витікаю гальмом рудим Плюрорізм і куцава сцячість поцапки глюкає псорімавпи длань Заграва хрулькотно хохулю відстібаючи пупцем у голий космос - зачеши мені пуповиння, Аноне! Крилатоптахо розгублений не знаю як бути Ще так не було, - ні осмислити часу, ні знань попередніх Гримить градієнтом зваріть у окропі Шмапо запалених хрипот, шторами розціджуючи морок Слинько ромальований вдвоє Ретороградний апостол із розіп’ятим писком Аскеза - плебеї у захваті ласнувши компотом, осліпленим роботом гецаю в лоно пихата твоя комета Стоять соми, ворушать вусами, всміхаються Я підтягую сідниць пелеса - випадаю із ліфта в гігантський пупок.