Щ.О.С.Ь.

Руйнуються емоції, спеції по баночками. серце до серця, сто грам і закуска - всі і все мають пару. Не має пари лиш вітер, адже він не носить світер. На пару готую броколі. Ти мені даєш нічого, а я тобі серце і душі. На бери, жери, їж, смакуй немов чебурек. Відкушуй шматочки моєї егоїстичності, кусай мене, ковтай мої гріхи. Смачного. Не включав телевізор, не хочу. Я включаю фантазію. Дракон несе мене над Скандинавією, а я їм морозиво і ти мій друг - лесбійка з файними грудьми. Я прокинувся. Я встав. Потім впав з ліжка. Встав знову. Чай, телефон, чай. Сьорбнув собі. Потім міняю халат на джинси і вилітаю немов птахи туди, куди не знаю сам. Знаю. Вона. Абзац пропущу. Осінь в кінці коридору. Не міняй своє фрі на мої помідори. Я і ти - ми чужі сліди. Ти тут, Я там. Але всерівно разом, обоє. Ковбої наїлися фасолі. Крісло, потім ліжко - я втомився так жити але не можу інакше - мені не вистарчає копняка в сраку. Любов була, пройшла. Тричі. Ти, вона - йдіть звідси. Втомився вас кохати - ліпше ідіть до йобаної матері. Зараз день, потім секс, тоді смажені тости, а тоді йти до нелюдів у гості. Кінець дурної прози, посохли всі мемози. Кажуть розлука - це яд. Давай розійдемся. Я розівчився жити. Дайте мені тавтології, страндартності, одноманістності. Я хочу бути привидом. Вона хотіла мене торкатись, а тепер хєр там. Я ж привид, типу Каспер. Цілуй мої рани, які ти сама зробила, трахни сьогоденність. Візьми сама себе - тоді ти сама відчуєш, що тебе собі бракує. Ковтни минуле - назовню майбутнє. Давай, вперед. Мчи вперед суко, немов шалений мустанг серед прерій, а я стану твоєю травої. Топчи мене, їж мене ,ковтай. Ти для всього світу - я лиш для тебе. Кінець історії, остання теорія, кінець словам - віддаю душу вогню, та останнім дровам...