Gedicht

Сірий бетон, високі будинки і теплі плечі Жовте листя, прозорі садки, осінні втечі, Таємна любов, морське узбережжя, кроки, Холодний пісок, пронизливий вітер, дотик. Осінь приходить вчасно в моє місто, Осінь приходить вчасно в мою душу Наповнює її спокоєм і змістом, Кидає до ніг теплу медову грушу Осінь невтомно марить мені сновидіннями, Дається взнаки в холодні дощові ночі, Нагадує про себе грозами та гуркотіннями, Закінчуватися в листопаді зовсім не хоче. Відкриваю собі тебе, наче новий маршрут, В тобі так багато незвіданого, чимало дурного, Не знаю чому я зупинилася саме тут, Напевно, в тобі ще також чимало чогось святого.