У переддвер’ї зими

Її величність Осінь догора у мене за вікном, Багряним одягом пишаються дерева, Лиш осокора, що вкритий зеленим сукном, Повела у танго смілива осінь-королева. Простує стежиною багряний кленолист, Немов мандрує у пошуках за теплим літом, В нас на порозі щедрий жовтень-пародист, Сьогодні радує нас сонцем, завтра – вітром. Вершина королеви-осені, багряна й осяйна, Засипає нас блиском коштовного злота, Просторами краю мчиться віхола буйна, Поривом падолисту зимі відчиняє ворота.