Ніжність

Так тихо ще ніколи не звучало твоє ім'я, таким прозорим ще ніколи не було повітря у нашому місті, як тоді, коли ми рятували груди від колотих ран і зігрівали долоні у позаминулому листі. Вода підіймає нас, вода нас несе подалі від бруду, від скалічених і прокажених. Вода єдина рятує, вода - це наше все: і солод в руках, і кати́, і срібло в наших кишенях. І мітки на рукавах, неначе шеврони, й червоні троянди у грудях і на зап'ястках. Нам залишають церкви молитовники і ржаві дзвони. Мені не дає твоя віра скалічитись і упасти. Марно чекати заходу сонця опівдні, ще гірше - полишати писати про тебе світу. Найкраще - то залишати відбиток на твоїх колінах, знаючи, скільки насправді всього було пережито.