«Омріяний відпочинок»

Степи засіяні хлібами, Між скель гранітних, Буг бурхливий, Та аромат п’янкий, садами. - Живу я тут, і я щасливий!!! Щоранку сонце виглядає, З за скель, повислих над водою. І промінцем по стоку грає, Водичку гладить, мов рукою. Серед вербових лоз та комишів, Засіли вранішні рибалки. Повсюди лине дружній спів, Що видають маленькі жабки. На мілині плазує чапля – Це полювання на сніданок. Довгий дзьоб її знаряддя, Час полювання, то світанок. Я сил набравшись, розженуся, Стрибну у ще холодну воду. На день увесь я освіжуся, Пірнувши з ранку у природу! Я йду і сохну на ходу, Я підіймаюся на крик. До столу шлях, завжди знайду, Там друзі смажать вже шашлик! Дружина помідорчик ріже, На мене дивиться сердито. А кращий друг, цибулю лиже, Що маринадом ніч залита. Усі щасливі і голодні, Чекають те що на мангалі. На півсире жувати згодні, Заради їжі, вбити ладні! Учора тиждень закінчився, І вихідні прийшли веселі! Я із природою зустрівся – До понеділка, стіни й стелі!!!