Zum Inhalt springen

LiteraturGedicht

Тримай!

Вона твоя вся- від скронь до піднебесся.. Тебе дратує, та й ій це вспупереч. Тебе накриє сонцем всім й волоссям, Зомліє тілом...І знову так незвично десь... Ти мов торнадо, як жага до всього, Вона як море, що віддасть усе.. Ви вибухова суміш, на тобі, в долоню! Це все тобі, тримай, серце несе..
1.06.2016

Kommentare