Gedicht

Місто моє, темно-сіре і траурне. Осінь про тебе постійно нагадує. В тобі схрестилися всі паралелі Моїх думок. І твоїх дуелей. Місто моє, неозначено назване, Комусь й навіщось колись призначене. В тобі згустилися всі пастелі. Моїх надій. І твоїх цитаделей. Місто моє, прогресом зруйноване, Справжні у тобі лиш тіні спотворені. Ти, наче привид, в убогих лівреях. В спогадах моїх. Й у власних алеях.