***

Якщо хочеш, я пройду з тобою війни, зиму і всесвітній потоп. Якщо хочеш, накрию ковдрою і принесу теплого молока. На цей світ можна дивились лише крізь дитячий калейдоскоп і тільки якщо він зараз не у твоїх руках. Скільки іще нам з тобою слід пережити битв, скільки чекати сонця, яке залиє світлом кімнату? Ми, мабуть, із часом сплутали слова всіх молитв - бачиш, який за нами тягнеться натовп вірян. Вони проклинають таких, як ми; в час, коли коротшим ставатиме день, таких спалюють на вогні - до нашого дому вже несуть багаття і хмиз і складають біля стіни. Нам не потрібно більше ховатись від куль і води і чекати голосу, який усіх нас об'єднає. Ти тепер ніколи не будеш один до краю.