LiteraturGedicht
Gedicht
Буває хочеться когось,
До себе сильно пригорнути,
До самого серця,- ось,
І в тому спокої втонути.
Заснути. І бачить сон,
Волосся запахів вдихавши,
Що ми високо разом,
Літаєм, крилами порхавши.
Прекрасна легкість з відтінком смутку... знайоме бажання, мабуть, кожному.
Якщо у Вас тільки проба пера, то вона вдала. Чітко вималовується тема й ідейне звучання твору. Ліричний герой втомився від самотності, прагне подарувати високі почуття... 
А що стосується форми вірша, то у другій строфі відчувається певний дисбаланс у звучанні та зображенні сну
Дякую! На друк я не претиндую! Це просто адресований СМС віршик, що закінчився одруженням
Melden Sie sich an, um zu kommentieren.
