поле

зміщення тіл мрій процесів розпаду думок під впливом сигарет щоденного без(д)ум*я інструцій намальованих на асфальті білою крейдою ці інструкії вели у серце вселенної яка знаходилась на вулиці Личаківській поблизу цвинтаря а якщо бути чесним то кінець наставав тоді коли проїжджав поріг між Львовом і Винниками і опинявся невідомо де і з незрозуміло ким. Падав сніг а навкруги лише безкрайнє чорне поле в яке в гризається щось схоже на небо - о небо хіба це можеш бути ти, ти інше глибше яскравіше. а зараз ти випромінюєш лиш холодне незвідання ранку чи ночі бо зараз доволі світло надворі а холод змінив свою природу замість того щоб гризти пальці він зігріває їхні капіляри від чого стає жарко.а ти все ідеш незважаючи на північ