Zum Inhalt springen

LiteraturGedicht

Відпусти мене ...

Відпусти мене ... як діти відпускають повітряних зміїв.... на волю ,у небо та дивись як гарно лечу , я не хочу бачити як наше кохання старіє , відпусти...та забудь про таємну мою струну.... Я приходитиму тільки тоді , коли сон тебе вірно укриє , цілуватиму ніжно ,варитиму нам шоколад , ти сопітимеш тихо , безпритульне щастя ....нічиє , а на ранок напишеш найкращу з своїх балад.... Та пусти.... не тримай мене мов останню копійку , я піду і солодкі залишу опісля сліди , хтось у руки дав тобі неправильну лійку , перебрали з коханням... забагато "налили" весни

Kommentare