Втеча

Весняним ароматом пахне вечір, І теплими обіймами манить, Хотілося несамовито втечі, І швидше так зробити цей політ, Мінялися будинки, перехожі, І кожен погляд пробігав як кадр, Вони були всі різні та несхожі, Як натюрморт чи той квітучий сад, Дороги вдаль вели, стежки й алеї, Горіли й мерехтіли ліхтарі, І наче дотик вітряної феї, І блиск ясний небесної зорі