Zum Inhalt springen

LiteraturGedichtIn der Ausstellung

Востаннє

Ой не даруйте мені, прошу, нову душу, Стара, на жаль не винесла політ, Та й з серцем попрощатися я мушу, Його списали з вислугою літ. Тож вже нема мені на світі місця, Для мене цілим світом був лиш він. Коли опаде з моїх квітів листя, Скажіть коханому, що я не знесла змін. Просіть, щоб цілував мене востаннє, Бо я йому боюся говорить. А раптом вся любов візьме й повстане, А раптом він залишиться на мить...

Kommentare