Поцілунки

Мене сьогодні цілувала мила бджілка, Усілась на волосся й «меду не дала». Взяла чарівних я ромашок в руки кілька, О, скільки в них любові і тепла. Мене рідненький цілував синочок. Ромашок білих мамі дарував букет. І ніжний ромашковий пуп”яночок Для мене, лиш зі мною був він тет-а-тет. Я на щоці відчула дотик сонця, А за вікном співали горобці. І голуб сів хитрющий на віконце, Шукав зернятка у моїй руці. Клював малий зернятко за зернятком, І я відчула радість у душі. Він полетів, туркочучи завзято (Мабуть, голубці написав вірші). Сьогодні я – спокійна і щаслива. У мене з радощів – серцебиття. Бо цілувала мене щедра злива. Ловила струмені й сміялась, як дитя. Бо бавивсь ніжно той пустунчик вітер Вривавсь без спросу у відчинене вікно. Він цілував і смуток мені витер З мого лиця, п”янкий, немов вино.