Осінь

Осінь...це пора коли на душі стає прохолодно і просто хочеться зігрітись чиєюсь присутністю, або і простим теплим словом... Це стан душі коли ти не радієш, але і не сумуєш... там в глибині панує не визначеність...самотність Чогось не вистачає...когось бракує поряд... Ми задумливо і мрійливо дивимось у вікно сидячи в дома, на роботі, чи просто їдемо в транспорті... Не помічаємо перехожих, не посміхаємось їм поглядом, ми схожі на зомбі... Просипаємо ранком, не почувши звук будильника! Забуваємо геть про все! Та все ж вийшовши на вулицю, і пройшовшись стежкою по парку,ми оживаємо коли бачимо всю красу яку несе осінь! Оживаємо бачучи кольори які нас оточують! І хоч там далеко і глибоко в душі у нас ще є туга за літом, ми забуваємо її, адже осінь дарує нам зовсім нові відчуття і зовсім інший настрій! І ми не зважаємо що тепер нам прийдеться вдіватись тепліше, і те що дні ставатимуть коротшими! Ми радіємо, адже тепер у нас більше часу помріяти, нам захочеться вечером просто посидіти біля вікна і подивитись як паде дощ! Нам захочеться посидіти з друзями за чашкою чаю і спокійно побесідувати на різні теми! А часом і просто на одинці, з думками! Тільки осінню наші мрії будуть безмежними! І щоб ми не побажали, вона здійснить все! Також з приходом осені ми захочемо щось змінити в нашому житті! Нам здаватиметься що саме тепер, буде все по іншому! Ми не робитимемо попередніх помилок! Ми не будемо попадатись на старі пастки! Ми просто почнемо все з "чистої сторінки"! Адже осінь замалює все що було до цього часу! А навіть зробивши якусь помилку,ми знатимемо, що попереду буде зима, а там вже точно, все буде по іншому... © Андрій Петльований