Дим

За поворотом зникають твої вогні Нас розділяють темні будинки І знову не залишимось ми одні Між нами не розтануть вже крижинки. Ти їдеш,залишаєш місто, Можливо,що скоро поїду я теж, Нам удвох тут стало тісно Тут все існує без меж. Ти думаєш,що між нами кохання? Хлопику,зійди на землю з небес. Все,що було-це страждання, На наших стосунках поставлено хрест. Ти думаєш,що це життя? Ти думаєш,що отримав крила? Схаменись!Дитинко,це ж брехня. Досить вже літати в хмарах. Заспокойся і не плач, Не робися мазохістом, Адже дим усіх невдач Давно розвіявся холодним вітром. Розвіявся вітром невпинних доріг, Тупим болем твоєї байдужості, Наші спогади замів білий сніг Сніг образ і міфічної дурості.