Gedicht

У безкінечних криках чайок, Я стомлено шукаю, Свій за туманами причал, Де б човен свій пришвартував. Де б тихо обнімав твої запали, І в двох спокійно зачекали, Як наші хвилі забирають нас, І грецький привіта Парнас Оті потуги тихі крізь туман, Я би тоді лише мовчав, А ти мені казала би про далі, Оті порти куди ми приставали, У чайках слухаєм твою безодню, Я перейду із легкістю пустир безводний, Нічого не боюся із тобою! Буть поряд інтегруйся в мою долю. ©Ігор Кордис. 09.08.2013.