Він - мрія

Пробач мене, моє терпіння. Він мрія. Його втрачаю знов і знов. Можливо в серці в нього там каміння, І вогник почуттів вже похолов. Він дійсно інший. Не такий. Він рідний був колись мені душею. І смак очей його терпкий, Що манить мене таємницею своєю. Я тоді його позбулася, Але не знала я, що то любов. Зустріла знову – душа наче відгукнулася І з серця полилась червона кров. Ти – моєю мрією залишишся. Та чи на довго? Я не знаю. І коли тікати вже ти змучишся Знай, я тебе чекаю.