фіні.кія

твої бароковї вуса нагадували вечори у квартирі в центрі львова де ми завжди збирались по четвергах п*ючи пиво розважали подорожами берроуза і мріяли що колись таке станеться з нами нас закине подалі на захід у густі ліси дюсельдорфа де благородний напій тече ріками а браві німки підносять його у високих кухлях немов переможцям ми хотіли відправитись ще далі на захід щоб у водах егейського моря ловити грецьких суворих жінок з тонкими бровами подібними до японських ієрогліфів а найбільше хотіли на пів року стати фінікійцями і відправитись у індію щоб там у безликих горах забути спогад про жінку з забутим ім*ям але чітко-окресленим обличчям яке ввижалось нам обом ввечері коли кожен з нас спав коли кожен не міг заспокоїтись бо вона пропалювала своїм поглядом наші з тобою серця