Zum Inhalt springen

LiteraturGedicht

...Листи...

Ми відвикаємо писати листи, все частіше електронна пошта… Слова ховаємо в вай фай і дроти, так і почерк забути свій можна… Ми вже не так відчуваємо слова, вони мов всі однакові, рівні, і ніби то мова наша і жива, ... вже якось не так звучить постійно… В поштовій скриньці лише комунальні, купа пилу, й дешеві реклами… Хоч кажіть мені, що я ненормальний чекаю на листа, як ночами чекають на сон, ніжний і теплий, як на потяг в якому кохана… Напиши листа від серця, відверто, як вперше сказане слово «Мама»…

Kommentare