Gedicht

Вбивця боїться проснутись вночі Сам у холодній кімнаті. Вбивця боїться себе і її – Думку, почути й впізнати. Вбивцю лякає, якщо телефон Десь у тумані задзвонить, Та не тому що спіймали його, В ньому свідомість говорить. Він все чекає що раптом дзвінок - Спиця в дурманну свідомість - Голос того,чий вже подих замовк Облік чий став - невагомість. Хай міліони людей на землі Скажуть:"Нічого не сталось", Вибір прийдеться робити мені, Я за свій вчинок покаюсь. Ніч хай прийде, встромить лезо в думки, Я не збираюсь пручатись. Так я боюсь, я боюсь темноти, В ній вже нема де сховатись...