LiteraturGedicht
Gedicht
Така печаль, що аж зриває душу,
Ліси стоять, вдягають білий сніг,
Старезний клен хита гілками скрушно,
Й від перехожого на стежці тане слід.
© Ігор Кордис.
06.12.03
Мотивами самотності оповитий твір. Зима, тиша, одинокий клен, самотній перехожий - ось асоціативне гроно, що малює в уяві вірш.
Melden Sie sich an, um zu kommentieren.
