LiteraturGedicht
Небо в крила
До безтями загорнулось небо в крила.
Сніжновибілено сиплеться крупа.
І останнє листя в тиші оніміло,
це як тільки-тільки вколить кропива...
Розцвіла троянда в передзимнім диві,
в промінці впивалась силою всіх вен.
Зникла безвісти, хоча така щаслива,
що надворі розлягався гру-де-нь...






