Ламаються усі...і сильні і слабкі / мов олівці / невчасно та раптово, / на ранок під очима знов синці / й сухі слова / " та ні ,у мене все чудово"
Literatur
Ausstellung- Чомусь так хмарно на душі / І сльози котяться дощем. / Слова людей, немов ножі, / Думки випалюють вогнем. / Згуби себе серед руїн / Знайди себе посеред трав. / Лови життя зі всіх…
- Зажди, спинись, не рухайся, чекай, - / Не дай пульсаціям мети сягнути зараз. / Горю в тобі; в знемозі через край. / РазОм з тобою прагну злитися в екстазі. / Давай-но вдвох здійсн…
- Наші подихи стікають водою з вікон. / Ми лишаємось пам’яттю на сторінкАх… / Ще не мій час, я ще мілко, / ще надто нетвердо ступають букви, / а пальці біжать по ладах / невпевнено……
- ти мабуть посеред світла / немов букет троянд , / а поряд сніг, і тінь від тіла / втіка як тихий ямб. / крихке життя, немов та крига / ти ковзаєш по ній... / вона тверда, то мамал…
- Лелеки стиха воркували, / мабуть голубки краще написати. / Та хочу я щоб воркували - саме ті лелеки, / тіла яких бездиханно лежать у моїх ніг, / як сніг, / лише червоні плямки / н…
- ту примарну янгольську ніжність, / я черства мов каміння ,що лежить на твоєму шляху , / погляд знову сумний і навіює дивну трагічність, / хочеться світу кричати "зачекайте!ось тут…
- Тепер буде все по-інакшому. Я любитиму сніг. / Читатиму казки і віритиму в диво. / Без мети так часто паморозь підкрадається до ніг, / а ламає ребра і ковтає силу. / Варто жити ко…
- І ось нарешті, в моїй душі щось прокинулось. Таке дивне і водночас потужне до болю і відчаю в голові. Думки спиняють розум, а очі не бачать нічого крім слів – тьмяніє. / Я вражена…
- уведённый проводником билет не показывает время прибытия в окне моего / плацкарта красиво смотрится профиль медного маяка и / маргиналии блокнота плывут красными разводами / по бу…
- Ти знаєш…. / для мене зима занадто холодна, / відсутність тебе рівносильна / відсутності світу і світла … / День йде за днем немов би / усе по шаблону… / ти там, за білими гамами…
- Поговори зі мною в тишині осінній, / накривши зонтиком від злих периферій. / І заглядатиму я в очі Твої сині - / Ти ось, Ти поряд з-поміж недіжда́них мрій. / Таке пусте, коли німі…
- До безтями загорнулось небо в крила. / Сніжновибілено сиплеться крупа. / І останнє листя в тиші оніміло, / це як тільки-тільки вколить кропива... / Розцвіла троянда в передзимнім…
- Я дякую за тебе Богу, / За кожний подих в унісон, / За бій сердець в ритмічний тон, / Який розвіює тривогу. / Я дякую за кожну мить, / За всі недОспані світанки, / За всі солодкі…
- Тільки вони… / люблять небо і вітер по справжньому, / обіймають крилами вічне, / для них, час це – свобода й політ, / дахи будинків орієнтири… А січень… / не новий рік, / це - про…
- З твого волосся віє аромат: / Там запах кави вплівся в феромони. / Пурпурних вуст торкався шоколад, - / Свій слід лишив на них солодко-чорний. / Я, зваблений спокусою принад, / Ро…
- О Боже милий, ти даєш життя, / Даруєш подарунок кожній долі, / Наповнюєш щасливим відчуттям, / Поєднуєш серця по своїй волі, / О Боже милий, ти нас врятував, / Духовністю молитви…
О Боже милий
Mila 3 4 - Ти будеш за мною сумувати? / Коли піду,й залишу суху згадку? / Чи будеш уві сні моє ім'я кричати? / Та в мене все ще добре. Все в порядку. / Ти будеш пам'ять берегти? / Ти будеш з…
- -Тобі, Коханий,добрий ранок, / А що ти будеш на сніданок? / Поцілунків купу й трошки, / Цьомик знищить мої зморшки. / Обійми, і притули до тіла, / Я на хмарках, ще не летіла. / Ал…
- Зустрічати тебе на порозі з волоссям мокрим від снігу, / красти холод у губ ,а рукам дарувати тепло, / я вже знаю тебе наче всоте прочитану книгу, / кава знову скінчилась...значит…
- Чого являєшся ві сні, Франкова музо? / Чому я плачу, коли навколо життя? / Чому від тебе не відтяти свої узи, / чому не можу я напитись смерть-зілля? / Холодна кава набридає тишин…
- Диким янголом я увірвусь в Твоє шовкове небо. / Хоч не любиш, та я загорнусь і напевно засну. / Колискову ванільну цілунком своїм розтоплю - / хай стікає тепло на снови́днім чолі.…
- Відпустило.... / відболіло... / і завмерло , / тихо впало / десь у прірву / і втекло.... / а ти думаєш, / що я жахливе стерво / або відьма / й в мене серце замело.... / Прикормила…
- Мені так боляче, ступати в осінь. / Ліпити з днів своїх пап’є –маше. / Струна образ в мені бринить ще й досі, / А ти давай ще плюнь мені в лице. / І слово друг, давно пора забути…
