На Львівщині, в селі Сушиця, мешканці на колінах зустрічали свого загиблого односельця, 22-річного Степана Петрівського. Мешканці села виходили на зустріч труні та ставали на коліна. "Суцільна гідність і повага, до живих і до мертвих. Прекрасні, гідні люди, біля кожної хати ідеальний порядок. Людям, які привезли "нашого Стьопку" вони з такою ж гідністю без істерики говорять "якщо ви нам привезете ще десятьох, ми все поїдемо в Київ". Смерть шляхетна чи звичайна випадковість в будь якому випадку залишається чимось надзвичайно страшним і болючим. Та ці люди , що стояли на колінах в багнюці, під зливою, вони значать більше, ніж будьякі пафосні скорботні промови чи виголошення співчуття. Тільки от скільки сіл ще має стати на коліна?..