Чужа

Ну що сказати... Я тепер тут зайва. Не стіни давлять скроні, а думки. Тягнулася до сонця, наче мальва, Та все мені ставалось навпаки. Я хочу жити в злагоді і мирі, Боротися за чесність і добро. Та зараз краще полетіти в вирій, Бо там я - хтось, а тут - зеро́. Тут легше промовчати і зітліти, Тут треба пригнобити своє "я". А там доступна опція - радіти, Там час найбільше схожий на життя. Я слухаю постійно лепет злості, Любов давно покинула ці стіни. Чужа поміж своїми, я тут гостя, Я змучилась стояти на колінах. Тож згадуйте мене лише по фото І ще тоді, коли дзвенить мобільний. На відстані з'являється турбота, На волі я нарешті стану вільна.