***

Як сонце покотилось небосхилом На зламі діамантових століть. Міцні слова, запалені чорнилом, Горіли і продовжують горіть. В страшні часи лихої непокори Їх не зламали кулі і кийки. Їх не спинили владні світлофори Та не злякали милі і буйки. Вони горять очима Прометея У просторі небесних колісниць. Нащадки легендарного Орфея, Неначе влучні постріли рушниць. 20.10.2014 року © Andriy Oleskiv