Прилину…щастям…поруч…

Крізь засніжені хмари Пегасом до тебе прилину. В пасма гриви моєї вплетеш ти барвистих стрічок. Пір"ям тим, що зроню я із крил своїх, наче провину, В знак прощення прикрасиш ти скрипки своєї смичок. Пам"ятаєш, як в тому житті весь окрилений щастям, Прилітав птахом Феніксом я в твого неба блакить, В нотах скрипки твоєї витав і що раз, мов Причастям - Напувався красою очей твоїх, прагнучи жить? Нині ж Бог удостоїв мене (за любов) бути поруч, Пір"ям крил своїх душу твою зігрівати до вік. Мов зі струн переплавлених вдів на правицю свій обруч - В цім житті я твій янгол хранитель і твій чоловік.