Спробую...

Ще сімнадцять днів назад серце знало смуток Чи було то три роки щастя чи огидність суток Залишається лише вокзал на останньому пероні А ти сидиш там ,такий гордий на троні Задихалась я , задихалась та банальна весна І новина розповзлась по місті горезвісна З тобою більше немає про що говорити Не будеш більше ти мене собою морити **** Дитячий момент початок літа Я була тоді тобою зігріта Здавалась нам усе моментом Спивали душі медикаментом Нам так мало годин,нам так мало днів Кровавий четвер я знаю то був він тебе зігрів Твої теплі губи хотіли доторкнутись до мене Та була я холодна як лід і не хотіла тебе **** Дивне захоплення ніким надалі було І потім пройшло , а потім щось блимнуло Мене спросоння зачарував твій ніжний голос Такий бадьорий і водночас пьяний хаос Ти йшов назустріч і трохи хитався Такий смішний ти мені трохи дістався І тут момент те безсонне перше червня Я зрозуміла що без тебе буде безодня Я буду останньою радістю в твоєму житті Небагато ще тих літ моєму серцебитті Ти смійся зі мною,говори зі мною Я буду щаслива і трохи нечемною І спробую бути з тобою все життя Так щоб не вгасло те почуття І так просто з тобою пожити Лише не спіши нас хоронити Якщо нам сьогодні не прожити То хто ж завтра полюбить мене